Клацнути
"Три Е" української хімії
Найперше
BBC.ua запитала науковця, які ключові напрямки досліджень розробляють в його інституті. За словами Сергія Волкова, таких напрямків три. Перший – хімія та електрохімія рідкісних металів.
"Припустимо, індій, вісмут, свинець. Ведемо роботу в двох напрямках: утилізації відходів, це – екологічне спрямування, та розробка нових матеріалів з використанням цих металів. Це нанохімія, наноматеріали, наносистеми", - пояснює науковець.
Другий напрямок робіт - фармацевтична хімія, яка застосовується для лікування різних хвороб, а третій – екологічні дослідження.
"Забруднення вод, як Ви знаєте, надзвичайно небезпечне для здоров'я населення України. А очисні споруди на великих підприємствах перестали працювати через те, що ці великі підприємства не працюють. І доводиться вести роботи в області таких невеликих переносних або мобільних станцій для очищення стічних вод. Для витягання з них шкідливих, зокрема, радіоактивних елементів. Таких, як цезій і стронцій", - каже Сергій Волков.
Втім, найголовнішим напрямком для його інституту пан Волков називає нанохімію.
Сергій Волков: Це корисні властивості речовин в нанорозмірному діапазоні. Це для запису інформації, для отримання хімічних джерел струму, для фотоелектрохімії, яка дуже важлива для сучасної енергетики України, бо перехід на альтернативну енергетику – це один із реальних і дешевих способів утилізації сонячної енергії для забезпечення якщо не потужних виробництв, то, у всякому разі, побутових потреб людини.
Що таке "Три Е"? Це енергетика, екологія та економіка. … Потрібно завжди думати хоча б з трьох цих позицій: щоб це було енергетично недорого, щоб це було екологічно чистенько і щоб економіка країни отримувала від цього хоча б якийсь плюс, а не витрати.
Сергій Волков
Науковець каже, що є низка напрямків, в яких Україна не лише не відстає, а займає одне з провідних місць у світі.
Сергій Волков: Ось у фізико-неорганічній хімії… Що таке фізико-неорганічна хімія? Це синтез потрібних неорганічних речовин під впливом фізичних факторів, тобто світла, електрики, тиску. Це дуже цікавий напрямок, в якому наш інститут лідирує. У напрямку "green"- хімії: це екологічне. І у напрямку енергозбереження. Я називаю це, і це вже прижилося в житті, - напрям "три Е". Що таке "Три Е"? Це енергетика, екологія та економіка. … Потрібно завжди думати хоча б з трьох цих позицій: щоб це було енергетично недорого, щоб це було екологічно чисто і щоб економіка країни отримувала від цього хоча б якийсь плюс, а не витрати.
Здобутки українських хіміків - за межами України
Сергій Волков: Роботи нашого інституту пов'язані з кольоровими металами і з очищенням природних вод, ґрунтів від цих забруднень. Ось цей напрямок, оскільки інститут весь час займається кольоровими, рідкісними, розсіяними металами, продовжує активно у нас використовуватися.
Наші розробки використовуються для очищення води для питних і промислових цілей. Наприклад, в Китаї місто таке є, поряд з Гонконгом, Гуанчжоу. Ми в ньому зараз впроваджуємо розробки. В Ізраїлі ми зараз розробили проект і установку енергетичну з утилізації сонячної енергії за допомогою електроліту на розтоплених солях. Наша ж промисловість, на жаль, не тягнеться до науки, а використовує те, що вигідно швидше продати, швидше щось зробити, тобто зацікавленість вітчизняного виробника у високій науці мала ще у нас.
Іноземний поштовх української хімії
Як розповів директор Інституту загальної та неорганічної хімії Сергій Волков, найбільший інтерес до розробок його установи виявляють іноземні компанії, що, за його словами, свідчить про високий рівень українських хіміків. Саме ці закордонні, а не українські, замовлення і стимулюють науку.
Хіміки кажуть, що українських металургів мало цікавлять їхні розробки
За словами науковця, розпад Радянського Союзу боляче вдарив по українській хімії: через розривання зв’язків між регіонами, а також через переривання зв’язку між наукою та виробництвом.
"Наш Інститут загальної та неорганічної хімії вів великі роботи в області кольорових металів і на Далекому Сході, і на Уралі, впроваджував в Челябінську свої роботи. Коли розірвалися ці зв'язки, і ми звузили свої можливості до кордонів України, стався другий неприємний момент… звузилися дуже сильно зони зв'язку з промисловістю", - розповідає Сергій Волков.
Занепад промисловості в Україні, зменшення обсягів виробництва та асортименту позначилися і на розвитку хімії: впав інтерес до наукових розробок.
Наша ж промисловість, на жаль, не тягнеться до науки, а використовує те, що вигідно швидше продати, швидше щось зробити, тобто зацікавленість вітчизняного виробника у високій науці мала ще у нас
Сергій Волков
"У Запоріжжі був прекрасний завод з випуску алюмінію, з якого робили дуже багато авіаційних та космічних деталей. Він зараз, як кажуть, "ліг", тому що його викупила російська фірма і прикрила виробництво алюмінію, наприклад, в Україні. Те ж саме відбувається з титаном, який виробляли в Україні потужно, сильно, енергійно і постачали і на човни підводні, і на космічну техніку по всьому Союзу. Тепер там дуже мляві роботи", - розповідає директор Інституту загальної та неорганічної хімії.
За словами Сергія Волкова, хоча українські хіміки і продовжують займатися не лише прикладними, але фундаментальними роботами у сфері хімії та електрохімії кольорових і розсіяних металів, практичним впровадженням їхніх здобутків більше цікавляться іноземні компанії, а не українські.
"Найперше, китайські. Потім, припустимо, ізраїльські. От у нас є договори про роботу з декількома китайськими фірмами. І спілкуємося, і посилаємо наших співробітників туди, і вони приїжджають щомісяця, напевно, або хоча б раз на квартал обговорюють спільні роботи. Вчені фірм Ізраїлю проявляють інтерес, а наші українські промислові підприємства, пов'язані з кольоровою металургією, практично не зацікавлені в розвитку нових технологій", - каже пан Волков.
Зарплата і житло – головні козирі для молодих учених
Сергій Волков звертає увагу на позитивну тенденцію в Україні – збільшення конкурсів на технічні дисципліни в навчальних закладах, але нарікає на якість освіти в багатьох із них.
"На жаль, в Україні проблема батьків і дітей в науці була порушена. Ми зараз навчаємо, в основному, онуків. Проблема дідів і онуків є. Але треба швидше навчити цих онуків, щоб вони стали хорошими вченими і могли виховувати наступне покоління", - каже пан Волков.
Він також розповідає, що багато талановитих українських вчених продовжують виїжджати за кордон, оскільки в Україні їх не можуть забезпечити ані гідною зарплатою, ані житлом: "Я втратив за ось ці роки 12 кандидатів наук у своєму відділі, не в інституті. У себе в відділі".
Немає коментарів:
Дописати коментар